1 Старець.

Обраній пані та її дітям,* 1:1 Іван використовує це шанобливе звертання, маючи на увазі помісну церкву. яких я люблю в істині, і не тільки я, але й всі, хто пізнав істину, 2 бо істина залишилася в нас і буде з нами повік.

3 Благодать, милість і мир від Бога Отця й від Ісуса Христа, Сина Отця, нехай буде з нами в істині й любові.

4 Я сильно зрадів, тому що знайшов серед твоїх дітей тих, хто ходить в істині, згідно із заповіддю, яку ми отримали від Отця. 5 І тепер прошу тебе, пані, не так, ніби пишу тобі нову заповідь, але ту, яку маємо від початку: любімо одне одного! 6 І в цьому полягає любов: щоб ми жили за Його заповідями. Це є заповідь, яку ви чули від початку. За нею й живіть† 1:6 Буквально: ходіть.!

7 Тому що у світі з’явилося багато тих, хто вводить в оману‡ 1:7 Або: брехунів. й не визнає Ісуса Христа, Який прийшов у тілі. Це є антихрист і ошуканець. 8 Пильнуйте себе, щоб ви§ 1:8 Або: щоб ми. не загубили того, що ми напрацювали, але щоб ви отримали* 1:8 Або: ми отримали. повну винагороду. 9 Кожен, хто віддаляється й не залишається у вченні Христа, не має Бога. Той, хто залишається у вченні† 1:9 Або: у вченні Його або: у вченні Ісуса Христа., має Отця і Сина. 10 Якщо хтось приходить до вас і не приносить цього вчення, не приймайте його до вашого дому й не кажіть йому: «Вітаю!». 11 Бо той, хто каже: «Вітаю!», розділяє його лихі вчинки.

12 Я мав би багато чого вам написати, але не хочу цього робити чорнилом на папері. Я сподіваюся прийти до вас, і ми поговоримо віч-на-віч, щоб наша радість була повна.

13 Діти твоєї обраної сестри вітають тебе!