Послання до Галатів 
 
 1
Привітання 
 1 Павло, апостол, покликаний не людьми і не людиною, а Ісусом Христом і Богом Отцем, Який воскресив Його з мертвих,  2 разом з усіма братами. 
Церквам Галатії. 
 3 Благодать вам і мир від Бога, нашого Отця, і від Господа Ісуса Христа,  4  Який, віддавши Самого Себе за наші гріхи, визволив нас від нинішнього злого віку згідно з волею Бога й Отця нашого,  5 Якому слава навіки-віків! Амінь. 
Немає іншої Доброї Звістки 
 6 Я здивований, що ви так швидко відвертаєтеся від Того, Хто покликав вас благодаттю Христа, заради іншої «доброї звістки».  7 Насправді іншої немає, але існують деякі люди, які бентежать вас і намагаються змінити Добру Звістку Христа.  8 Але навіть якщо хтось із нас або ангел із неба буде проповідувати вам добру звістку, відмінну від тієї, яку ми вам проповідували, то нехай буде проклятий!  9 Ми говорили вже раніше, і я ще раз повторюю: якщо хтось проповідує вам іншу добру звістку, а не ту, що ви прийняли, то нехай буде проклятий!  10 Чиє схвалення я намагаюся завоювати: людей чи Бога? Хіба я намагаюся догодити людям? Якби я намагався догодити людям, я б не був рабом Христа. 
Павло покликаний Богом 
 11 Я хочу, щоб ви, брати, знали, що Добра Звістка, яку я проповідував, не від людей.  12 Бо я отримав і вивчив її не від якоїсь людини, але через одкровення Ісуса Христа.  13 Ви чули про мій попередній спосіб життя в юдействі, як я завзято переслідував Церкву Божу й намагався її зруйнувати.  14 В юдействі я перевершив багатьох моїх однолітків зі свого народу і був надзвичайно ревним до звичаїв моїх предків.  15 Але коли Бог, Який обрав мене ще до мого народження,* 1:15  Див. Єр. 1:5. покликав мене через Свою благодать, уподобав  16 відкрити мені Свого Сина, щоб я проповідував Його Добру Звістку серед язичників, тоді я не пішов відразу радитися з кимось із людей,  17 не ходив також і до Єрусалима, до тих, що були апостолами до мене, але пішов в Аравію і знову повернувся в Дамаск. 
 18 Потім, через три роки, я вирушив до Єрусалима, щоб познайомитися з Кифою† 1:18 Кифа – Петро. Див. Ів. 1:42., і пробув із ним п’ятнадцять днів.  19 Інших же апостолів я не бачив, окрім Якова, брата Господнього.  20 Я пишу вам і запевняю перед Богом, що не обманюю. 
 21 Після того я пішов до земель Сирії та Килікії.  22 Церкви Юдеї, що в Христі, мене особисто не знали.  23 Вони лише чули, що той, хто раніше їх переслідував, зараз проповідує віру, яку колись намагався знищити,  24 і прославляли Бога за мене.